Загадка пані Уляни

Дорогоцінні речі, як то кажуть, треба зберігати в сейфі або в банку. Уляна Артемівна такої аксіоми не знала, бо була ще молодою і наївною, за що і поплатилася, так би мовити, матеріально. Або, як кажуть тепер, здобула досвід. Пані Уляні на досвід було плювати, а от на цінну річ, що одного прекрасного ранку наче випарувалася з її апартаментів - ні. На першому поверсі, у вітальні, перед комином, як на Різдво, зібралася чимала родина пані Уляни та кілька добрих друзів. - Шановні родичі й ви, любі друзі! – Справа в тому, що з моїх апартаментів сьогодні вночі невідомий хтось, або й відомий, підступно вкрав дорогоцінну річ. Тож, я зібрала вас усіх сьогодні, щоб повідомити, що маю замір злодія викрити й покарати! Ви усі під підозрою!